Ейфелева вежа фотографии

Ейфелева вежа фотографии

ТОП-6 цікавих фактів про Ейфелеву вежу (фото)

122 роки тому завершили будівництво візитної картки Парижа!

Ейфелева вежа

Ейфелева вежа — невід’ємна частина Парижа, головний символ міста і улюблене місце самогубців-романтиків.

Правду кажучи, мало хто не мріяв побувати на верхівці цієї вишуканої архітектурної форми.

Париж немислимий без Ейфелевої вежі, і, здається, ніби вона стояла там завжди.

Не дарма для більшості людей у світі при словах «Париж» і «Франція» одразу ж виникає асоціація з Ейфелевою вежею.

Але кому з них відомо, що її могло не бути і що вона мала стати символом зовсім іншого міста і країни.

ТОП-6 цікавих фактів про Ейфелеву вежу:

Перший смертельний випадок стався під час будівництва вежі, але у неробочий час.

Перша випадкова «демонстративна» смерть трапилася в 1912 році. Австрійський кравець Франц Райхельт хотів випробувати свій винахід — плащ-парашут, в результаті чого розбився з 60-метрової висоти.

Своє ім’я вежа отримала від геніального конструктора Густава Ейфеля. Сам архітектор був доволі скромним і називав її просто «300-метрова вежа (tour de 300 mètres)».

Спочатку Ейфелевої вежі приписали 20 років життя. Але такий «діагноз» був неприйнятний — її врятував захват тисяч відвідувачів.

Такий маленький термін обумовлювався тим, що Ейфелева вежа мала стати звичайною вхідною аркою на паризьку Всесвітню виставку 1889 року, приурочену до 100-річчя Французької революції.

Вперше про проект вежі Ейфеля почули зовсім не в Парижі, а в Барселоні на світовій виставці. Але в цьому місті великому архітектору відмовили в подібній конструкції. Занадто непоказним здавався його проект, адже в той час перевагу віддавали пишним і грандіозним формам. Вежа-скелет здалася зовсім нецікавою.

Тож ескіз було відкладено подалі в стіл, але ненадовго. Вже через рік він, трохи доопрацьований, переміг серед 107 претендентів. Саме Ейфель, виявилося, знав і відчував, як світ бачить Париж.

Влада не була у великому захваті від вежі і планувала знести її досить швидко. Ще одна проблема — гроші. Їх катастрофічно не вистачало. Весь грант швидко витратився, інвестицій було недостатньо, і архітектор запропонував вкласти свої гроші в будівництво. Особисті фінанси Ейфеля передбачали, що вежа простоїть 20 років, і весь дохід від неї йтиме в кишеню конструктора.

Загальний бюджет проекту становив 7.8 мільйона франків. Будівництво тривало близько 2 років. Окупилося воно за період виставки. А за 20 років Ейфель нажив величезні статки.

  • Дізнайтеся, як і за скільки відпочити в Парижі!

Висота вежі з антеною — 324 метри, з них відкривається вид на Париж в радіусі 70 км. Вага конструкції — більше 10 тис. тонн. Три платформи, два ресторани з неймовірним краєвидом, теле- і радіовежа, — здається, тут і жити можна — все є! Головне, не замерзнути від вітру,адже легка конструкція вежі саме ним і пояснюється. Через вітри, за всі 122 роки, верхівка вежі з маяком, світло якого видно на відстані 10 км, відхилилася всього на 12 см.

Як і всі визначні пам’ятки, Ейфелева вежа особливо красива в нічному світлі. Час від часу, світлові проекти міняють: вона була то золотистою, то різнобарвною та яскравою. Але в будь-якому разі, саме нічне світло робить її таємничою і загадковою, такою, якій і личить бути справжній парижанці.

    Ейфелевої вежі в галереї.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!

Річниця відкриття Ейфелевої вежі: Історія будівництва і продажу «залізної леді» Франції

Топ-новина

Топ-новина Ейфелева вежа Фото з відкритих джерел

Головний символ Франції могли знести через два десятки років після спорудження

«Перша леді Парижа», «Залізна леді», «Цвях міста», «Пастушка хмар» – це назви Ейфелевої вежі, символа, що презентує Францію, пам’ятки-рекордсмена туристичних відвідувань. У річницю її відкриття ми вирішили розповісти про неї найцікавіше як про перлину Франції та магніт для туристів.

Далі – про Ейфелеву вежу, ту, яка вже понад сто років хилиться, але залишається непохитною, гнеться від вітру, але не падає, яка всупереч усім прогнозам стоїть вже 132 роки.

Здається, що вона була там завжди. А ні. У 1884 році у Парижі задумували Всесвітню виставку, яка мала б відбутися через два роки. Як вхідну арку для масштабної виставки організатори хотіли бачити стильну, але тимчасову споруду. Її будівництво замовили Гюставу Ейфелю з умовою демонтажу будівлі через 20 років після спорудження. Так почалася історія Ейфелевої вежі.

Хто задумав збудувати вежу з металевого каркасу

Ця металева вежа у центрі Парижа, власне, не має назви, окрім назви за іменем її конструктора. Сам Гюстав Ейфель називав її просто «300-метровою вежею».

Всесвітня виставка 1889 року проходила у Парижі та була приурочена до столітнього ювілею Великої французької революції. За ініціативи паризької міської адміністрації між французькими інженерами провели конкурс на створення споруди, яка б демонструвала технологічні досягнення країни.

Гюстав Ейфель Фото з відкритих джерел

Сам Ейфель, власник інженерного бюро, не мав жодних ідей, але пригадав, що бачив десь ескіз висотної вежі, виконаний його співробітником Морісом Кешленом. У 1884 році ескіз 300-метрової залізної вежі отримує патент на проект. За два роки розпочався безпосередньо конкурс архітектурних та інженерних проектів, які мали б визначити архітектурний вигляд Всесвітньої виставки. Зрештою, проект Ейфеля став одним з чотирьох переможців. Тоді сам інженер заявив: «Франція буде єдиною країною, яка має 300-метровий флагшток!».

На початку 1887 року Ейфель, держава і муніципалітет Парижа підписали договір, відповідно до якого інженер особисто отримував експлуатаційну оренду вежі терміном на 25 років та грошову субсидію у розмірі 1,5 млн золотих франків.

Відкриття «залізної леді» Парижа

Будівництво тривало два роки, два місяці і п’ять днів і 31 березня 1889 року було завершене. На будівельному майданчику працювало 300 будівельників. Вежу «сформували» з 18 038 металевих деталей. Жодна із заготовлених балок не важила понад три тонни – і саме це дуже полегшувало підняття металевих частин та їх установку.

Цікава річ, за час будівельних робіт не трапилося жодного нещасного випадку з летальним наслідком, а це було неабияким досягненням для того часу.

Етап будівництва Ейфелевої вежі Фото з відкритих джерел

Бюджет будівництва становив 7,8 млн франків, але, незважаючи на чималу суму, вежа окупилася за період роботи виставки, для якої її, власне, і побудували. Тоді подивитися на неї прийшли 2 мільйони осіб.

Зрештою, від самого відкриття експлуатація вежі стала надзвичайно прибутковою справою. Тому 1 січня 1910 року Ейфель продовжує оренду вежі на сімдесят років. Так через кілька років вежа стала культовим символом Франції.

Факти і цифри

Спершу висота Ейфелевої вежі становила 300 м, сьогодні ж вона понад 324 м. Висота збільшилась за рахунок установки сучасної антени на піку споруди, яка транслює 4 радіо- і 6 телеканалів.

Загальна маса головної вежі – 10100 тонн. З такої величезної кількості металу у сучасних інженерних реаліях можна збудувати три схожі вежі.

Етапи зведення Ейфелевої вежі Фото з відкритих джерел

Вартість Ейфелевої вежі оцінюють нині у понад 400 мільйонів євро. На ціну вплинули локація споруди та її прибутковість.

Щороку найвідоміший символ Парижа відвідують 7 мільйонів туристів. Для публікації квитків для них використовують 2 тонни паперу. Квиток на верхівку коштує 17 євро, на другий ярус – 11 євро.

Ейфелева вежа увійшла у топ-20 визначних пам’яток світу, обійшовши Нью-Йоркський Тайм-Сквер і Лондонський Біг-Бен. Щоправда, вона опинилася на першому місці у списку пам’яток, які розчаровують туристів. Причина – занадто багато відвідувачів.

Вежа має свою «візуальну» особливість – ілюзію однотонного забарвлення, хоча вона пофарбована у три різні відтінки кольору. Кожні сім років на ній оновлюють фарбу. Старий шар фарби видаляють, покривають антикорозійним шаром і фарбують новою фарбою (використовують 57 тонн фарби). Внизу колір темніший, а ближче до піку – світліший. Колір називають «коричневий–Ейфелевий», його офіційно запатентували.

Ейфелева вежа, незважаючи на висоту, стійка до вітру, бо має форму, яка звужується догори. Щоправда, її верхівка все ж відхилялася на 12 см при найсильнішому урагані, коли пориви вітру сягали 180 км/год. Також споруда легко перегрівається – під сонячними променями метал нагрівається, розширюється — і верхівка відхиляється на 18 см.

Міфи та неймовірні історії про Ейфелеву вежу

Про назву . Ейфелева вежа могла стати «вежею Бьонікхаузена», бо це прізвище предків Гюстава Ейфеля. Проте вирішили, що німецьке прізвище не пасує до назви французької архітектурної споруди, тому назва походить від прізвища Ейфеля.

Про суспільну користь . У 1898 році Ежен Дюкрете провів перший сеанс телеграфного зв’язку між Ейфелевою вежею і Пантеоном на відстань у 4 км. А у 1900 році генерал Феррьє застосував її для бездротового телеграфу. Так сталося, що вежу залишили для військових цілей. А пізніше, коли телебачення і радіомовлення увірвалися у життя суспільства, вежа стала місцем для установки антен. З 1906 року на вежі працює радіостанція, а у 1907 році на другому поверсі вежі встановили шестиметровий електричний годинник за проектом російського інженера Ромейко-Гурко.

Про ненависть з боку митців . Звичайні парижани захоплювалися висотою і величчю гігантської споруди, тоді як творча інтелігенція Парижа і Франції обурилася проектом архітектора. Ще у 1887 році 300 письменників і художників, серед яких Александр Дюма-син, Гі де Мопассан, Поль Верлен, направили протест на адресу муніципалітету, характеризуючи споруду як «сміховинну вежу, що височіє над Парижем, як гігантська димова труба фабрики».

Цікаво, що сам Гі де Мопассан регулярно обідав у ресторані на першому поверсі вежі. На запитання, навіщо він так чинить, якщо йому не подобається вежа, літератор відповів: «Це єдине місце в усьому Парижі, звідки її не видно».

Про міцність у роки війни . У 1940 році, коли Париж захопили гітлерівці, французи зламали ліфти, щоб німці не змогли піднятися нагору і встановити там нацистський прапор. Подейкують, що Гітлер наказував зруйнувати вежу, але з якихось причин його наказ не виконали. Так до кінця війни споруду не захопили. А щойно Париж звільнили, ліфти відразу ж запрацювали.

Про шлюби . 8 квітня 2007 року Ейфелева вежа і 34-річна американка Еріка Лабрі з Сан-Франциско «відсвяткували весілля». Звісно, влада не визнала шлюб, але «наречена» все ж змінила прізвище, ставши Ерікою Ла Тур Ейфель.

Про суїциди . Незважаючи на захисні конструкції, з Ейфелевої вежі часто стрибають ті, хто хоче вкоротити собі віку. Споруда займає третє місце у світі за кількістю випадків самогубства, тут фіксують 17 випадків на 1000 осіб. Щоправда, одного разу трапився щасливий випадок. Жінка стрибнула з вежі, але залишилася живою, впавши на дах автомобіля, а пізніше вийшла заміж за власника цієї машини.

Хто і коли продав Ейфелеву вежу

Протягом усього часу існування вежі, тобто за понад 100 років, шахраї намагалися продати її 20 разів. І кілька разів успішно. Приміром, у 1925 році Віктор Люстіг двічі «продав» вежу на металобрухт.

У 1954 році швед назвав себе генеральним директором акціонерного товариства і запропонував покрити вежу антикорозійною фарбою. Кредит на закупівлю 50 тонн фарби шахрай отримав, а потім зник.

Зрештою, у 1960 році британець Девід Семс продав Ейфелеву вежу на металобрухт, переконавши голландську фірму, що французька влада дійсно доручила йому зайнятися демонтажем. Коли обман викрили, Семса запроторили до в’язниці, але гроші фірмі так і не повернули.

  • #Ейфелева вежа
  • #Париж
  • #Франція

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте также  Душа фото
Рейтинг
( Пока оценок нет )
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Adblock
detector